Продовжуємо ознайомлювати вас із матеріалами, присвяченими історії Успенського собору Києво-Печерської лаври. До вашої уваги – оригінальне дослідження щодо дати закладення та освячення Успенського собору Києво-Печерської лаври.

У давньоруських джерелах – літописі («Повісті врем’яних літ») та Києво-Печерському патерику (найдавнішому його ядрі ХІІІ ст.) містяться дати заснування та освячення головної святині Києво-Печерського монастиря – Успенського собору, або Великої Печерської церкви. Так, згідно із вказаними джерелами, храм було закладено у 1073 році, а освячено на свято Успіння Богородиці – 14 серпня 1089 року. Останнім часом було висунуто гіпотезу про те, що ці дати не лише фіксують історію розбудови Успенського собору, а й відображають головну подію Давньої Русі – її хрещення князем Володимиром Святославичем. Автор гіпотези – Мар’яна Нікітенко, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Заповідника.

У науці побутує досить обґрунтована версія про те, що особисте хрещення князя Володимира Святославича відбулося у Корсуні (Херсонес, сучасний Севастополь) 12 травня за старим стилем (25 травня за новим) 989 року. Тож, рік освячення Успенського собору Києво-Печерської лаври (1089) був 100-річним ювілеєм події хрещення Володимира, яку за Середньовіччя сприймали як хрещення Русі. Адже, згідно з тогочасними уявленнями, князь уособлював державу, якою правив.

Однак не лише рік (989), а й конкретний день хрещення Володимира – 12 травня було увічнено в історії Києво-Печерського монастиря: так само, як і у храмі-меморіалі хрещення Русі – Десятинній церкві, яку освятили 12 травня 996 року. Джерела не повідомляють cаме про день закладення Успенського собору Києво-Печерської лаври у 1073 році. Згідно з Києво-Печерським патериком, Богоматір у Константинополі (у Влахернах) повідомила грецьких майстрів-будівничих Успенського собору, що засновник Києво-Печерського монастиря прп. Антоній Печерський помре одразу після того, як благословить будівництво цього храму. Отже, у києво-печерській традиції, що знайшла своє втілення у Патерику, подію закладення Успенського собору в хронологічному плані було нерозривно пов’язано з днем смерті прп. Антонія. Найдавнішим днем пам’яті святого є 7 травня. Ця дата фіксує час смерті, що сталася у 1073 році. Як вважає Мар’яна Нікітенко, закладення Успенського собору і справді відбулося одразу після смерті прп. Антонія. Оскільки 7 травня припало у 1073 року на вівторок, а закладення храмів зазвичай відбуваються у неділю – день Господній (іноді з суботи на неділю), що приурочено до певної пов’язаної з даним храмом церковної події, то, найімовірніше, фундація Великої Печерської церкви сталася у неділю – 12 травня за старим стилем (25 травня за новим стилем) 1073 року. Так не лише рік хрещення Володимира (989), а й день цієї події – 12 травня було інкорпоровано в історію раннього Києво-Печерського монастиря, яка знайшла вияв у священній забудові славетної давньоруської обителі. Хрещення Володимира, яке ототожнювали з хрещенням усієї держави, в ідейному плані усвідомлювали як «точку відліку» розбудови Києво-Печерської лаври, сакральною домінантою якої була Велика Печерська церква. Освячення Успенського собору символічно співвідносили з постанням Руської Церкви, пов’язаним з особистим хрещенням Володимира Святославича 12 травня 989 року.

Список ілюстрацій

Іл.1. «Заснування Києво-Печерського монастиря». Мініатюра Радзивилівського літопису ХV ст.

Іл. 2. Відтворення екстер’єру Успенського собору часів Київської Русі: вигляд з північного заходу.

Іл. 3. Схематичний план Успенського собору та Іоанно-Предтеченської церкви станом на ХІІ століття.

Іл. 4. Ікона «Успіння». Кінець XVII ст. Іконописна майстерня Києво-Печерської лаври (КПЛ-Ж-218)

Іл. 5. Соборна площа Києво-Печерської лаври: вигляд з південного сходу. Літографія. Початок ХХ ст.