Дорогі друзі! Хай подорож до нашого віртуального музею за філіжанкою кави стане #quarantinediscovery. Приємного відпочинку! До вашої уваги! Нові археологічні знахідки та невідомі артефакти з колекції Заповідника! Колекція нумізматичних знахідок з території церкви Спаса на Берестові У результаті науково-рятівних археологічних досліджень 2018–2019 рр. на території церкви Спаса на Берестові, проведених науково-дослідним сектором археології НКПІКЗ (керівник к.і.н. С. Тараненко) та Архітектурно-археологічною експедицією Інституту археології НАН України (керівник к.і.н. В. Івакін), серед іншого матеріалу було виявлено 97 монет. Частина з них вже відреставрована художником-реставратором I категорії Н. Онопрієнко (за участі С. Хвана) та передана на тимчасове зберігання у фонди НКПІКЗ. Визначення нумізматичного матеріалу здійснено к.і.н., зав. сектору проблем фондової роботи відділу науково-методичної роботи НМІУ А. Бойко-Гагарін та к.і.н., н.с. відділу археології Києва НАНУ Г. Козубовський. Більшість монет датуються XVII ст. (переважно 1650–1660-ми рр.), хоча деякі випадають із цього хронологічного проміжку. Найбільш раннім є срібне акче кримських ханів Менглі І та Хаджи І Гіреїв, карбоване у 886 році хіджри за мусульманським літочисленням (1481–1482) у Кирк-Йері (інв. № 297). Найбільш пізня – 5 копійок 1727 р. Катерини І (1725–1727), карбована у Москві потужностями Набережного монетного двору (інв. № 267). Основну частину знахідок складають мідні шеляги (або соліди) 1659–1666 рр. з польських та литовських монетних дворів часів правління Яна ІІ Казимира (1648–1668) (інв. № 301). Серед нумізматів побутує назва цих монет “боратинки” – від імені орендатора монетних дворів Речі Посполитої Тіта Лівія Боратіні. Їх карбували до 1666 р., але відомі соліди з помилковими датами 1667, 1668 рр. Монети Речі Посполитої представлені й поширеними у цей час на території Київщини півтораками Сигізмунда ІІІ Вази (1587–1632) (інв. № 295). В археологічному комплексі також виявлено мідні монети Московського царства, карбовані від імені царя Олексія Михайловича (1645–1676), що є свідками його невдалої грошової реформи (інв. № 302). Значну частину колекції складають тогочасні підробки. Молдавські монети, імітовані за прототипом шелягів карбування Риги та Ельблонгу, виготовлялись на монетному дворі в Сучаві із значними відхиленнями від своїх балтійських прототипів. На них часто спостерігається невідповідність монограм правителів та вказівки їх імені в легендах монет, проставлені фантазійні та “скорочені” дати. Однією з найбільш поширених т. зв. “скорочених” дат на імітаціях шелягів в комплексі є “16”, як на монеті з інв. № 296. Залишаймося вдома та відкриваймо разом перлини музейної колекції Заповідника! А далі буде ще цікавіше…. #янакарантині, #музейзафіліжанкоюкави #stayathome, #museumfromhome, #museumcoffeebreak, #museumteab На фото: 1, 4. Акче 886 р. х. (1481–1482) Кримське ханство, Менглі І Герай (Гірей) (1467–1515). Срібло, розміри 13×11,4 мм 2. 5 копійок 1727 р., Російська імперія, Катерина І (1725–1727). Мідь, діаметр 30 мм 3. Імітація ризького шеляга Карла Х Густава (1654–1660), Молдавське князівство. Білон, діаметр 14,7 мм. 5. Тогочасна підробка за прототипом польського шеляга (соліда) Яна ІІ Казимира (1648–1668). Мідь, діаметр 15 мм 6. Солід (боратинка) литовський 166(6) (?) р. Річ Посполита, Ян ІІ Казимир (1649–1668). Кольоровий метал, діаметр 15 мм 7. Копійка, Московське царство, Олексій Михайлович (1645–1676). Мідь, розмір 12×8 мм. 8. Монета, Річ Посполита. Півторак Сигізмунда ІІІ Вази 1621 р. (1587-1632 рр.). Білий метал, діаметр 19 мм