ЮНЕСКО рекомендувала додати до переліку об'єктів світової спадщини в небезпеці 2 об'єкти в Україні, серед яких – Національний заповідник "Києво-Печерська Лавра".
Продовжуємо духовний супровід та підтримку військових в Національному заповіднику «Києво–Печерська лавра» у межах Програми “Духовне відновлення культурою” за підтримки Благодійний Фонд "Українська Лавра"
Будуючи “шлях посвяти”, організатори звернулися до витоків Києво-Могилянської академії. Саме тут, у Києво-Печерській лаврі, у 1631 р. митрополитом Київським Петром Могилою було започатковано Лаврську школу, яка стала фундаментом створення Академії.
Серпень – особливий місяць в історії Києво-Печерської лаври. Саме у серпні, ближче до храмового свята Лаври – дня Успіння Божої Матері (15/28 серпня) протягом багатьох століть десятки тисяч прочан йшли до Києво-Печерської обителі щоб помолитися як в печерах, так і у Великій Печерській церкві – Успенському соборі біля чудотворної храмової ікони «Успіння Божої Матері».
У Заповіднику відбулася відкрита лекція про одного з найшанованіших ктиторів Києво-Печерської лаври - гетьмана Івана Мазепу. Ця подія стала першою в серії відкритих освітніх лекторіїв, присвячених особистостям та подіям, які в різні часи розвитку Києво-Печерсько лаври, формували та розбудовували українську державність, церкву та культуру.
В Києво-Печерській лаврі стартувала Програма для військових “Духовне відновлення культурою” з метою моральної та духовної підтримки захисників після найважчих випробувань війни.
27 – 28 вересня 2023 року в Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра” відбудеться Одинадцята науково-практична конференція «Музейна педагогіка – проблеми, сьогодення, перспективи» з проблем розвитку музейної педагогіки, питань актуалізації, інтерпретації історико-культурної спадщини та використання її потенціалу в освіті та вихованні дітей.
У День української державності у Велика Лаврська Дзвіниця відкрилась виставка авторських ляльок Виставка «Князівни та княгині». Це 79 авторських ляльок, присвячені дружинам та донькам князів Русі-України Х — ХІІІ століття, жінкам княжих родів Гольшанських, Острозьських (ХVІ століття). Кураторки виставкового проєкту — Тетяна Золочевська (Бремен, Німеччина) та Ніна Хаґен (Осло, Норвегія).
«Адже, як і у всякої індивідуальної істоти на землі найперша потреба — це зберегти своє життя, забезпечити його розвиток, передати спадщину в наступні покоління, так і для кожної нації власна держава є найкращим засобом збереження життя і розвитку…» Володимир Вінниченко.
Наступний етап – камеральна обробка винайдених матеріалів під керівництвом Julya Mysko, не менш важлива дослідницька робота, яка триватиме до кінця року.
