Церква св. Миколая Чудотворця у селі Синява Білоцерківського району Київської області – одна з найстаріших пам’яток дерев’яного зодчества Правобережної України першої половини ХVІІІ ст.
Військові капелани, учасники програми "Духовне відновлення культурою" Національного заповідника "Києво-Печерська Лавра" зустрілися з Юлією Паєвською. Юлія Паєвська (псевдо: "Тайра", "Габрієл"), парамедиком, волонтеркою, командиром підрозділу «Янголи Тайри».
Вітаємо всіх колег, а особливо команду Науково-дослідний сектор археології НЗ "Києво-Печерська лавра" з професійним Днем Археолога! Археологія – це завжди пошук, але не лише заради артефактів. Це пошук масштабних досліджень, сміливих та непересічних гіпотез.
В національному заповіднику «Києво-Печерська Лавра» презентували програму для військових «Духовне відновлення культурою» за участю Міністерства оборони України, Міністерство культури та інформаційної політики України.
14 серпня Господарським судом м. Києва складено повний текст рішення у справі № 910/5094/23 за позовом Заповідника до Монастиря про усунення перешкод у користуванні майном
В експозиції представлені храми і сакральні споруди різних віросповідань та конфесій на теренах України, понівечені внаслідок повномасштабної військової агресії російської федерації.
Сьогодні, 14 серпня, о 16:00 відбудеться Презентація програми Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» для військових: «Духовне відновлення культурою" за участі Міністерства оборони України, Міністерства культури та інформаційної політики.
Продовжуємо реалізацію програми для військових «Духовне відновлення культурою». Сьогодні у рамках програми "Духовне відновлення культурою" у Національний заповідник Києво-Печерська лавра заїхала друга група військових капеланів.
Протягом своєї тисячолітньої історії Успенський собор пережив чимало лихоліть. Храм сильно постраждав від землетрусу в 1230 р., а в 1240 р. його розграбувала монголо-татарська навала хана Батия. Собор було відремонтовано 1470 р., проте вже 1482 р. його знову було пограбовано кримськими татарами під керівництвом хана Менглі-Гірея під час набігу на Київ.
Унікальність цієї святині полягала у тому, що це була перша кам’яна споруда на території монастиря. До її спорудження ченці проводили богослужіння у дерев’яній церкві на честь Успіння Божої Матері, що знаходилась над печерами.
/socialmedia/icons/levelten/glossy/32x32/youtube.png){kind=icon}
/socialmedia/icons/levelten/glossy/32x32/facebook.png){kind=icon}
/socialmedia/icons/levelten/glossy/32x32/twitter.png){kind=icon}
