Украинская делегация деятелей сферы сохранения культурного наследия посетила Италию

6–10 сентября 2016 года украинская делегация специалистов сферы сохранения культурного наследия по приглашению Агентства по развитию внешней торговли Италии совместно с властями регионов Венето и Марке посетила с рабочим визитом Падую, Верону, Виченцу и Венецию. Путешествие осуществлено в рамках проекта сотрудничества между Украиной и Италией по реставрации культурных ценностей и сохранения историко-культурного наследия. В состав делегации входили главный специалист отдела развития историко-культурных заповедников управления охраны культурного наследия Министерства культуры Украины В.А. Каплунова, главный архитектор Национального Киево-Печерского историко-культурного заповедника Я.Я. Дихтяр, начальник отдела научной реставрации и консервации движимых памятников Национального Киево-Печерского историко-культурного заповедника С.В. Гага-Шереметьева, первый заместитель генерального директора Национального заповедника «София Киевская» В.В. Кириленко и заведующий сектором «Музей «Золотые ворота» Национального заповедника «София Киевская», технолог-реставратор, кандидат химических наук Р.Б. Гуцуляк.
15 вересня 2016 року співробітники відділу музейно-освітньої роботи Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника презентували культурно-освітні і культурно-масові проекти музейного комплексу. Учасниками презентації стали представники профспілок та профспілкових організацій м. Києва. Зокрема, до участі у заході долучилися працівники підприємств малого та середнього бізнесу, представники Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я та ін.
Панорама Києво-Печерської лаври. Кінець 1930-х рр.
Під час археологічних розкопок на території Митрополичого саду у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику влітку цього року було проведено дослідження палеобіологічних решток. Забор біологічних зразків здійснювався методом флотації, тобто органічні рештки збирали з поверхні води після відділення легкої фракції від важкої. У результаті флотації частини заповнення споруди XVII–XVIII ст. на рівні долівки отримано рештки: антракологічні (деревне вугілля), палеоетноботанічні (зернівки культурних рослин), археозоологічні (кістки риб). Завдяки тісній співпраці сектора археології Заповідника з академічними інституціями України – Інститутом археології та Національним науково-природничим музеєм проведено визначення отриманих палеобіологічних решток. Роботу забору біологічних зразків було проведено під керівництвом завідувача сектором науково-дослідного відділу історії та археології Заповідника Тараненка С.П.
27 – 28 вересня 2016 року в Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відбудеться Четверта науково-практична конференція «МУЗЕЙНА ПЕДАГОГІКА – проблеми, сьогодення, перспективи». Наукова конференція з проблем розвитку музейної педагогіки, питань актуалізації, інтерпретації історико-культурної спадщини та використання її потенціалу в освіті та вихованні дітей.
8 вересня 2016 року у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відбулась презентація культурно-освітніх і культурно-масових проектів. Учасниками презентації стали педагоги і методисти районних управлінь освіти Києва. Для освітян була проведена оглядова екскурсія територією Верхньої лаври з відвідуванням експозицій Заповідника: «Друковано в Святой Великой Лавре Киевопечарской», «Відроджені скарби Києво-Печерської лаври (з колекції Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника)» та музею історії Києво-Печерської Лаври.
Біля центрального входу в Києво-Печерську лавру. 1950-і рр. #Lavra #Лавра #Kplavra #Миттєвості_історії
У книзі розглянуто історію музейної археології УСРР 1919–34 рр. у контексті історії польових археологічних досліджень, що проводилися за участю співробітників музеїв і були невід’ємною та суттєвою частиною становлення і розвитку вітчизняних археологічних знань. На основі введення до наукового обігу маловідомих документів уперше узагальнено і проаналізовано інформацію про експедиційну археологічну діяльність музеїв УСРР. Здійснений аналіз тематичних джерел дозволив з’ясувати місце і роль музейних інституцій, що проводили археологічні експедиційні дослідження, та зробити огляд організаційних і науково-методичних засад їх діяльності.







