Аннозачатіївська церква

На подвір'ї Дальніх печер, ліворуч від виходу з дерев'яної галереї, що веде з Ближніх печер до Дальніх, стоїть невелика однокупольна Аннозачатіївська церква. Побудована вона над входом до Дальніх печер у 1679 р. на пожертви киянина Олександра Новицького. Нижня її частина була кам'яною, верхня – дерев'яною.

У 1763 р. дерев'яний дах було замінено на залізний, а грушеподібну баню вкрито червоним листовим золотом. З церкви був проритий вхід до печер, який пізніше був закритий через високий рівень ґрунтових вод. У 1769 р. його відновили.

Через численні зсуви ґрунту церкву часто ремонтували, стіни укріплювали контрфорсами-підпірками. На початку ХІХ ст. у стінах утворилися глибокі тріщини. Було вирішено побудувати нову церкву. Розроблений у 1809 році архітектором Олександром Якушкіним (в чернецтві ієромонах Арсеній, який згодом був похований поруч з Аннозачатіївською церквою у склепі, спорудженому ним самим) проект перебудови храму був втілений майстром Василем Сєріковим, який закріпив на дерев'яних стовпах металевий дах із банею, розібрав старі й звів нові кам'яні стіни.

Наприкінці ХІХ ст., під час реставрації, зведено новий дах, а грушеподібну баню замінено на шатрову. Інтер'єр церкви був розписаний сюжетним та орнаментальним живописом київським художником Іваном Квятковським. Розписи до нашого часу майже не збереглися. Церкву прикрашають: дубовий, різьблений у візантійському стилі, одноярусний іконостас, виготовлений в 1881 р. у Москві за проектом архітектора П.Кудріна, лампади, панікадило. Бронзові посріблені оклади для престолу та жертовника виконав київський ювелір Федір Коробка.

В наш час Аннозачатіївська церква – діючий храм Свято-Успенської Києво-Печерської лаври. В ній зберігаються ікони Божої Матері Іверської та святителя Миколая, що були написані у першій половині ХVІІІ ст. та передані до Лаври у 1988 році.

У 2003 році розпочато реставрацію храму.

 

YouTube icon
Facebook icon
Twitter icon