Будинок півчих митрополичного хору

Збудований у 1902–1903 рр. за проектом архітектора Євгена Єрмакова у так званому “цегляному” стилі, на місці розібраного корпусу ХІХ ст. того ж призначення та інших старих будівель. Крім келій для півчих митрополичого хору тут знаходилась їдальня, а також приміщення для репетицій – “співочна”, навчальні класи для молодших півчих. З 1913 р. тут розміщувалася  редакція лаврського щотижневика “Свет Печерский” (видавався до 1918 р.).

1920 р. корпус націоналізували і передали органам соціального забезпечення населення після чого влаштували  в ньому притулок. Після створення 1926 р. Києво-Печерського заповідника будинок відреставрували; з 1927 до 1938 р. в ньому функціонував Музей України (Збірка Павла Потоцького). У 1939–1941 та 1955–1970 рр. у будинку працював Театральний музей; кілька післявоєнних років в ньому містилась дирекція Києво-Печерського заповідника та Комітет у справах культурно-освітніх закладів УРСР. Нині тут знаходяться службові приміщення Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.

Image: 
YouTube icon
Facebook icon
Twitter icon