Нотатки з історії лаврської архітектури

Про Онуфріївську вежу і не тільки…

 

22 вересня 2022 р. в Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра” відбулося історико-культурне дійство, присвячене пам’яті гетьмана Івана Мазепи. Присутнім на ньому представили проєкт логотипу (автор – Анна Варивода) – символу музейно-інформаційного центру, що невдовзі має бути створений в Онуфріївській вежі Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” (іл. 1, 2). Його задумано як експозиційний та інформаційно-дискусійний майданчик щодо історії України та Європи часів Івана Мазепи.

Логотип складається з графічного зображення (абрису) Онуфріївської оборонної вежі, зведеної коштом гетьмана наприкінці ХVII ст. Увінчану козацькою корогвою фундацію символічно перекриває власноручний підпис І. Мазепи, відтворений за оригінальним документом 1695 р. з колекції Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” (КПЛ-А-120).

Як і церква Всіх Святих, хрещата в плані Онуфріївська вежа – яскравий взірець української архітектури доби бароко в ансамблі Києво-Печерської лаври. Її найдавніше зображення, що відповідає часу рейментарства гетьмана І. Мазепи, знаходимо на гравюрі Леонтія Тарасевича 1702 р. (іл. 3).

Первісне функціональне призначення доволі просторих приміщень Онуфріївської вежі достеменно невідоме. Згадка 1721 р., нібито в ній знаходилася церква “з полатою Святого Онуфрія…”, породила легенду, що це був “дім Мазепи” у Лаврі. Однак таке тлумачення слова “полата” не враховувало його вживання в контексті господарчої діяльності монастиря – як комори для продовольчих припасів (риби, круп, олії тощо). 1727 р. палата з льохами та келіями палатного і шафаря фіксувалась неподалік Онуфріївської вежі, де тепер розташовано корпус № 13, побудований на місці попереднього дерев’яного у 1759–1761 рр. (іл. 4). А наприкінці XVIII ст. склад припасів перенесли у вежу. Отже саме в цьому сенсі назва “полатної” і закріпилась за нею. З хронологічно і функціонально близьких споруд в історичному оточенні Онуфріївської вежі ще можна назвати побудований на початку XIX ст. льох-льодовню для зберігання дріжджів (поруч була проскурня). 1893 р. льодовню перебудували і звели над нею цегляний корпус для зберігання борошна і проскур (нині корпус № 11б) (іл. 5, 6).

Недатована теза Інокентія Щирського на честь Івана Мазепи із зображенням Онуфрія Великого містила згадку про зведення гетьманом храму на стінах Лаври “во пам’ять” святого відлюдника. Однак у разі використання Онуфріївської вежі на розі східної і північної ділянок мурів за прямим оборонним призначенням, вузькі вікна гіпотетичного вівтаря мали б слугувати бійницями. Це породжує сумніви щодо освячення престолу на другому поверсі кутової фортечної башти. Документу 1721 р. зі згадкою церкви Св. Онуфрія (звіт архімандрита Лаври Іоанникія Сенютовича київському губернатору Петру Голіцину про постраждалі у пожежі 1718 р. споруди) суперечить повідомлення гетьмана Івана Скоропадського у тій самій справі лаврського архіву зі збірки ЦДІАК України, де йдеться лише про 2 надбрамні церкви – Троїцьку і Всіхсвятську. Це може вказувати на нереалізований проєкт третьої (Онуфріївської) церкви і бажання отримати додаткові кошти на відбудову Лаври після пожежі. Отже маємо тільки два загадкові свідчення про присвяту вежі св. Онуфрію. Всі наступні повідомлення істориків і краєзнавців щодо існування в ній церкви спиралися саме на них.

Серед поширених легенд про Онуфріївську вежу є й така: фортифікаційна споруда на периферійній ділянці Києво-Печерської лаври, на краю зсувного схилу нібито могла плануватись як “родинний склеп” Мазеп-Мокієвських. Та відома дослідниця мазепинської доби доктор історичних наук Ольга Ковалевська вказує на те, що гетьман бажав бути похованим у Єрусалимі. Його сподвижники здійснили спробу виконати заповіт, однак обставини цьому завадили. До сьогодні збереглася коштовна плащаниця – вклад Івана Мазепи до храму Гроба Господнього у Єрусалимі й інші свідчення його турботи про церкви Святої Землі. Він помер о 10-й годині вечора 21 вересня 1709 р. після сповіді й причастя, і був похований з усіма почестями у с. Варниця біля міста Бендери, на території Молдавського князівства (невдовзі на YouTube-каналі Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” можна буде ознайомитися з лекцією Ольги Ковалевської, виголошеною в день пам’яті Івана Мазепи та присвяченою останнім годинам його життя і погребінню).

Також нагадуємо про дотичний цій публікації матеріал, раніше представлений на інтернет-ресурсах заповідникаю.

Ольга Крайня

 

Ілюстрації
1. Проєкт логотипу музейно-інформаційного центру “Гетьман Іван Мазепа та його епоха”
2. Онуфріївська вежа. Середина ХХ ст.
3. Панорама Києво-Печерської лаври за часів гетьмана Івана Мазепи. Фрагмент гравюри Л. Тарасевича 1702 р.
4. Корпус № 13 – колишня палата з льохами та келіями палатного і шафаря (фрагмент західного фасаду). Фото автора 12.10.2022 р.
5. Онуфріївська вежа і корпус № 11б (фрагмент північного фасаду). Фото автора 12.10.2022 р.
6. Фрагмент плану Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” з Онуфріївською вежою (№ 83) та корпусами № 13 та 11б

YouTube icon
Facebook icon