Антонієвська церква у Ближніх печерах розташована поруч із келією засновника монастиря св. Антонія Печерського. Про час її заснування А.Кальнофойський пише, що вона "...від побожних законників, що жили незадовго перед нами, в ім'я св. Антонія витесана". Двох'ярусний, з напівкруглим завершенням, мідний позолочений іконостас для цієї церкви виготовили у ХVІІІ ст. київські золотарі Захарій та Юрій Брезгунови. Він має 10 мідних, прикрашених олійним живописом ікон та 6 медальйонів-ікон у царських вратах. Царські врата дерев'яні, різьблені, вкриті бронзовою фарбою.

Перед входом до Антонієвської церкви розташована меморіальна гробниця прп. Антонія Печерського, яка була влаштована у ХVІІІ ст., над нею зображення святого. Ажурний карбований орнамент зображення має рослинний характер, типовий для першої половини ХVІІІ ст. Сам образ Антонія трактований у реалістичній манері. Поруч із гробницею -келія, де, згідно монастирського переказу, жив засновник монастиря.

В Антонієвській церкві знаходяться дві гробниці: прп. Іоанна Пісника та прп. Прохора Лободника. Прп. Прохор походив із Смоленська. Постригся у Печерському монастирі за ігумена Іоанна (1088-1103 рр.). Одержав своє прізвисько від того, що замість хліба вживав лободу, готуючи з її подрібненої січки тісто.