ЦЕРКВА СПАСА НА БЕРЕСТОВОМУ (ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЬОГО)

Спорудження храму традиційно пов’язується з часом перебування на київському престолі Володимира Мономаха (1113–1125), хоча деякі фахівці датують його кінцем ХI ст. В літописах він згадується як усипальниця представників роду Мономаховичів – вказано, що тут поховані дочка Мономаха Євфімія (1138), син, київський князь Юрій Долгорукий (1157) та онук Гліб Юрійович (1171). У давнину до церкви з заходу прилягав нартекс, що зберігся до нашого часу; з півночі до нього було прибудовано хрещальню, з півдня – сходову круглу вежу, що вела на хори. В інтер’єрі стіни храму вкривав фресковий живопис, від якого збереглася велика композиція “Чудесний лов риби”, виявлена в 1970 р. під живописом XVII ст. Також на стінах знайдено близько 500 різночасових  графіті. Після монгольської навали 1240 р. церква занепала. На початку 1640-х рр. київський митрополит Петро Могила відбудував її, хоча й не у первісних розмірах. До давнього нартексу було прибудовано три вівтарі – Преображення Господнього (головний), Св. рівноап. князя Володимира (північний) та Свв. Косьми та Даміана (південний). Новий стінопис храму виконали грецькі майстри. У 1751–1752 рр. до західної стіни прибудували притвор, тим самим у плані перетворивши храм на типову українську п’ятидільну хрещату церкву. У 1813–1814 рр. архітектор Андрій Меленський добудував дзвіницю і, таким чином, церква набула архітектурних рис трьох різних епох – від давньоруського зодчества до пізнього класицизму.

До кінця ХІХ ст. Спас на Берестові був парафіяльним храмом Печерська. Але 1889 р. на Липках збудували церкву Олександра Невського і перевели туди печерську парафію. 1897 р. церква Спаса перейшла у володіння до громади єдиновірців (старовірів). Останні утримували споруду в незадовільному стані, неодноразово намагалися внести самочинні зміни у її розписи, навіть спробували зняти давні надкупольні хрести. Через це 1908 р. церкву передали у володіння Києво-Печерській лаври. Протягом 1909–1914 рр. в ній проводилися реставраційні роботи під керівництвом академіка архітектури Петра Покришкіна. З вцілілих з домонгольських часів стін храму збили тиньк, відкривши давньоруське мурування, а втрати заповнили новими вставками як ззовні, так і в інтер’єрі.

Небезпеку для храму становили фортечні вали кінця XVII – початку XVIІI ст., що майже впритул підходили до його східної стіни та спричиняли замокання фундаментів. Під керівництвом Петра Покришкіна було знято частину валів та 1914 р. розкопано фундаменти втраченого об’єму пам’ятки. Після закінчення ремонту церква, фактично, перетворилася на храм-пам’ятник: служба тут вже не проводилася. За радянських часів церкву передали до Києво-Печерського заповідника, і з 1932 р. її відкрили для відвідувань екскурсантів як музейний об’єкт.

У 1990 році церкву Спаса на Берестові як складову архітектурного ансамблю Києво-Печерської лаври включили до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Реставраційно-консерваційні роботи у церкві Спаса на Берестові тривали протягом 2012–2014 та 2017–2019 рр. Було здійснено: гідроізоляцію фундаментів, обстеження та реставрацію ікон барабанів, куполів церкви, облаштування систем блискавкозахисту та сніготанення, відреставровано металеві вікна та ґрати, замінено та оновлено внутрішні електричні мережі. На прилеглій до пам’ятки території відбулися роботи з благоустрою, було влаштовано дренажну систему та зливову каналізацію.

Під час реставрації пам’ятки проведені археологічні дослідження  некрополя церкви Спаса на Берестові, де виявлено понад 420 поховань XV–XIX століть різного ступеня збереження. У процесі досліджень було зафіксовано культурні шари від IX ст. до н.е. до XIX ст. н.е.

Реставрація церкви Спаса на Берестові – меценатський проект, замовником якого є ГО «Андріївська-Пейзажна ініціатива», здійснений коштом мецената В’ячеслава Москалевського  за підтримки Міністерства культури України та КМДА.

Церква Спаса на Берестові є музейним об’єктом, який за квитком можна оглянути як самостійно, так і під час екскурсії.

Повідомляємо Вас, що відповідно до вимог ст. 5.5. Закону України «Про охорону культурної спадщини» з 1 листопада 2021 року по 31 березня 2022 року вхід до церкви Спаса на Берестові буде закрито.

Перебування в інтер’єрі пам’ятки, навіть невеликої кількості відвідувачів під час холодного та вологого періоду є несприятливим для збереження унікального комплексу монументального живопису ХІІ – ХVІІ століть.

Дякуємо за розуміння!

Спадщина. Київ. Церква Спаса на Берестовому. Вівтар.

Спадщина. Київ. Церква Спаса на Берестовому.