"Печерські цікавинки"

Чи відомо вам, що:

фасади багатьох церков Києво-Печерської лаври, а також її брами у минулому було прикрашено живописними композиціями? Для монастиря і його прочан ці сюжети мали патрональний та охоронний характер.

"Печерські цікавинки"

Чи відомо вам, що:

в зимову пору студенти Київської академії купували дрова у Києво-Печерської лаври?

До відома відвідувачів

Шановні відвідувачі!

 

У зв’язку з технічними причинами з 8 лютого з 14:00 та протягом 9 лютого 2021 року у Національному заповіднику «Києво-Печерська лавра» буде зачинено експозиційні об’єкти, але екскурсійне обслуговування територією здійснюватиметься.

 

Пропонуємо до вашої уваги нову рубрику – «Нотатки з історії лаврської архітектури». Сьогоднішню оповідь присвячено маловідомій пам’ятці Верхньої лаври – дзвіниці колишнього Больницького монастиря

На північно-східній межі колишнього Больницького монастиря збереглася його надбрамна дзвіниця. Власне дзвонним був верхній ярус, що здіймається у вигляді мезоніна в центрі двоповерхового корпусу № 24 («Аптека і келії»). Державний музей театрального, музичного та кіномистецтва розміщується в його південній частині, а Національна історична бібліотека України – у північній, включно з надбрамним ярусом дзвіниці (колишньою церквою на честь ікони Богоматері Всіх Скорботних Радості). Тут на трикутному фронтоні викладено дату мурування – «1902». Загалом від проєктування корпусу архітектором Є. Єрмаковим у 1900 р. до його остаточного оздоблення минуло 5 років.

До 370-річчя народження святителя Димитрія Савича (Туптала), митрополита Ростовського представляємо нову рубрику: «Щоденник “грішного ієромонаха Димитрія”»

Свт. Димитрій Савич (Туптало), більше відомий за своїм канонізаційним прозванням як святитель Димитрій Ростовський, є останнім визначним українським церковним письменником помогилянської доби.

Хрест владики Феофана

Дорогі друзі!

Сьогодні у рубриці «Духовна культура» ми представляємо до вашої уваги результати новітніх досліджень унікальної пам’ятки з колекції Заповідника – благословенного хреста XVI–XVIII ст. (КПЛ-М-10077).

Сторінки