Відродженню Успенського собору – 20 років

Відродженню Успенського собору – 20 років

Шановні друзі! Продовжуємо знайомити вас з особистостями, які відіграли важливу роль в історії Успенського собору Києво-Печерської лаври. Сьогоднішня оповідь присвячена відомому київському археологу, доктору історичних наук, членові-кореспонденту НАН України, лауреату Державних премій України в галузі науки і техніки (1983, 2002), кавалерові Ордена «За заслуги» Глібу Юрійовичу Івакіну (30.01.1947–22.05.2018)

У 1970 р. закінчив історичний факультет Київського університету. Працював у відділі археології Києва Інституту археології НАН України, з 2003 р. – заступник директора Інституту археології з наукових питань. Автор понад 300 праць з археології та історії Києва, Київської Русі та середньовічної України.

Під його керівництвом проведено масштабні археологічні дослідження в Києві, серед яких розкопки Десятинної церкви та старого Арсеналу, пам’яток на Печерську та Подолі. Очолював дослідження під час відновлення церкви Успіння Богородиці Пирогощі, Михайлівського Золотоверхого собору.

Г. Ю. Івакін керував Архітектурно-археологічною експедицією НАН України, що досліджувала Успенський собор у 1997–2000 рр. У її складі працювали співробітники науково-дослідного сектора археології Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (завідувач С. А. Балакін). Експедицією з’ясовані особливості фундаментів і мурувань ХІ ст., розчищені та обстежені опалювальні канали ХІХ ст., досліджені поховання та поховальні споруди ХІІ–ХVІІІ ст., серед яких поховальний комплекс ХV ст., усипальниця митрополита Павла Тобольського (1705–1770). Під підлогою храму виявлено рештки житла трипільської культури (ІІІ тис. до.н.е.).

 

Підписи до ілюстрацій:

1. Г. Ю. Івакін

2. Західна ділянка північної гілки опалювальних каналів ХІХ ст. 1998 р.

3. Саркофаги з поховального комплексу ХV ст. 1998 р.

4. Залишки давньоруського фрескового живопису. 1998 р.

5. Дослідження фундаментів Успенського собору 1998 р.

6. Фрагменти керамічного посуду, кістяне лощило трипільської культури. 1998 р.

YouTube icon
Facebook icon
Twitter icon