29 січня 2020 року в рамках виставкового проекту «Експонат місяця» в інформаційно-виставковому центрі (корп. № 3) відкрито виставку «Старожитності давнього Печерська», присвячену пам’яті видатного українського археолога Гліба Івакіна.

Гліб Юрійович Івакін (30.01.1947 – 22.05.2018) – археолог, доктор історичних наук, член-кореспондент НАН України, лауреат Державних премій України в галузі науки і техніки (1983; 2002), кавалер Ордена «За заслуги» ІІІ ступеня, відомий дослідник археологічних пам’яток Києва та України періоду Київської Русі та Середньовіччя.

Під його керівництвом проведені масштабні археологічні дослідження в Києві, серед яких розкопки Десятинної церкви, пам’яток на Печерську, Подолі, Гончарах та Кожум’яках. Завдяки дослідженням Архітектурно-археологічної експедиції, яку очолював Г. Ю. Івакін, відновлені церква Успіння Богородиці Пирогощі, Михайлівський Золотоверхий собор, Успенський собор Києво-Печерської лаври, на території Старого Арсеналу створено Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал».

У 2010 р. на південний захід від Києво-Печерської лаври (вулиця Панфіловців, нині – Добровольчих батальйонів, 18 а) Архітектурно-археологічною експедицією Інституту археології НАН України під керівництвом Гліба Івакіна за участі співробітників науково-дослідного сектору археології Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника (завідувач С. А. Балакін) виявили археологічну пам’ятку давньоруського часу. Непередбачуваність відкриття пояснюється тим, що досліджувана ділянка була частиною люнета Андріївського бастіону Печерської фортеці, спорудженого наприкінці XVIII ст.

Поселення існувало протягом тривалого часу: з Х по ХІІІ ст. Не виключено, що саме там була розташована одна з резиденцій київських князів (деякі дослідники ототожнюють поселення з літописним селом Берестове). На користь цієї гіпотези свідчать саме археологічні матеріали. Серед знахідок – уламки керамічного посуду, де традиційно домінують горщики різних форм та об’ємів.

На виставці вперше представлено предмети з житлово-господарського комплексу ХІ–ХІІІ ст., знайдені під час цих археологічних розкопок.

Привертає увагу великий керамічний горщик, уламки якого знайдено на долівці однієї з господарських споруд. Посудину відреставровано. Її форма типова для давньоруського часу, однак повні аналогії поки що не знайдені. Горщик має трохи відігнуті вінця, зрізані по верхньому краю, округлобокий тулуб, звужене горло та плоске денце. Овальна в перетині ручка кріпиться під краєм вінець та опускається на верхню частину тулуба. Вінця зсередини мають невелику виїмку, яка свідчить, що посудина закривалася покришкою. Вінця та верхня частина посудини прикрашені заглибленими лініями. Горщик датовано серединою XII – першою половиною XIII ст.

Про використання горщика для зберігання сипучих продуктів, зокрема крупи, зерна або борошна свідчать його розміри (діаметр вінець – 20  см, денця – 12 см, висота – 32 см) та місткість 10 літрів.

Унікальною знахідкою є бронзове шило з голівкою у вигляді профілю хижого птаха з кільцем для підвішування. Аналогічна знахідка походить з господарчої ями із розкопок поблизу Софійського собору. Подібні вироби в комплекті з іншими, підвішеними на основу, знайшли й у Новгороді. Дослідники вважають, що то є підвіска-амулет середини XIII ст. 

На відкритті експозиції був присутній Всеволод Глібович Івакін – син видатного археолога, кандидат історичних наук, виконуючий обов’язки завідувача відділу археології Києва Інституту археології НАН України. Він розповів історію дослідження Глібом Івакіним давніх печерських пам’яток і подякував науковцям Заповідника за вшанування пам’яті батька цікавою експозицією.