Відродженню Успенського собору – 20 років

Шановні друзі! Продовжуємо ознайомлювати вас із матеріалами, присвяченими історії Успенського собору Києво-Печерської лаври. До вашої уваги сюжет про вклади козацької еліти до ризниці Успенського собору.

Гетьмани козацької держави та козацька старшина були щедрими жертводавцями Успенського собору Києво-Печерської лаври. Записи в ризничних описах XVIII – початку XX ст. та збережені пам’ятки дозволяють створити об’ємне враження про вклади козацької еліти до ризниці Успенського собору.

Богдан Хмельницький дарував до Успенського собору великий золотий напрестольний хрест із часточкою Животворного Древа. Ця унікальна пам’ятка не збереглася. Натомість, вкладений Іваном Мазепою срібний золочений потир і срібна шестипроменева звіздиця є окрасою музейної колекції. Герб Івана Мазепи прикрашає воздух 1689 року – вклад матері гетьмана, ігумені Вознесенського монастиря Марії Магдалени. В ризничних описах значаться золоті потир, дискос, звіздиця – дари гетьмана Івана Самойловича та срібне панікадило від гетьмана Івана Скоропадського.

Найчастіше представники козацької еліти жертвували до Успенського собору богослужбове облачення – ризи та єпитрахилі. Такі дари відомі від Івана Скоропадського, його дружини Анастасії Скоропадської, гетьманів Павла Полуботока та Данила Апостола, матері останнього гетьмана Кирила Розумовського Наталії Розумовської. В колекції Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника зберігаються ризи із золотої парчі від Анастасії Скоропадської, надані у 1717 році, та Данила Апостола – у 1729 році.

За описами ризниці відомі вклади від представників козацької старшини: генерального обозного Василя Дуніна-Борковського, генерального осавула Якова Якубовича, бунчукових товаришів Петра Кулябки та Данила Кандиби, київського полковника Костянтина Мокієвського, полкового осавула Павла Гудими та зміївського сотника Івана Двигубського. Донині збереглися ризи із золотої парчі 1719 року Петра Кулябки та 1740 року – Павла Гудими, а також ризи зі срібної парчі 1740 року Данила Кандиби.

Вклади гетьманів та козацької старшини до Успенського собору Києво-Печерської лаври є свідченням релігійності, соціального статусу, політичної культури жертводавців. Збережені пам’ятки становлять велику історичну та мистецьку цінність.

 

Іл. 1.1.–1.2. Потир і звіздиця – дар гетьмана Івана Мазепи. Кінець XVII – початок XVIII ст.

Іл. 2. Воздух із гербом гетьмана Івана Мазепи. 1689 р.

Іл. 3. Риза – вклад гетьмана Данила Апостола. 1729 р.

Іл. 4. Риза – вклад бунчукового товариша Петра Кулябки. 1719 р.

Іл. 5. Риза – вклад бунчукового товариша Данила Кандиби. 1740 р.

Twitter icon
Facebook icon
Google icon
StumbleUpon icon
Del.icio.us icon
Digg icon
LinkedIn icon
MySpace icon
Newsvine icon
Pinterest icon
Technorati icon
Yahoo! icon
e-mail icon