Чи відомо вам, що:

якби вам судилося проживати чи гостити у Києві на початку XIX ст. і мати такі-сякі статки, дуже ймовірно, що ви особисто б зазнайомились із садівником ієромонахом Іларіоном, який опікувався лаврським Печерним садом?

Сад розкинувся на Печерському пагорбі в передмісті Звіринця, сягнувши площі понад 22 га (нині територія Київського військового ліцею ім. Івана Богуна та найближче довкілля).

1823 р. лаврський економ Досифей нарахував в ньому 4254 фруктових дерев: переважно вишень, черешень, яблунь, слив та волоських горіхів. Ба більше, в саду вирощували ягоди, духмяні та лікарські трави, городину. В часи збору врожаю лаврський Печерний сад на Звіринці перетворювався на справжній екомаркет під відкритим небом. Там можна було придбати елітну садовину та городину. Одначе черг не було. Ціни відповідали якості плодів, тож серед покупців згадували київських губернаторів, віце-губернаторів, графів, князів, найвищих військових чинів. Не обійшлося, звісно, і без подільских «варенщиць» – панянок Балабухівних та Білоусових. Конкуренція на київському ринку солодощів була ще та!

Печерний сад був також осередком селекції: щепи з його розплідника та насіння городини вирощували в багатьох київських садибах.

На теренах Печерного саду сталася зустріч та склалася творча співпраця дійсного статського радника, письменника І. Р. Мартоса, який тоді винаймав помешкання у Лаврі, та садівника о. Іларіона. Їхнє співробітництво увінчалося появою першого вітчизняного підручника з садівництва під назвою «Садоводство, производимое черноризцем Святой Киево-Печерской Лавры Илларионом» (1826).

В 1862–1915 рр. в саду діяла лаврська двокласна церковнопарафіяльна школа.

Протягом усього часу Печерний сад був одним із найбільших і найрозкішніших садів Києво-Печерської лаври, допоки його територія 1915 р. не перейшла у власність Київського Кріпосного інженерного управління.

Підписи до ілюстрацій:

1. Лаврський Печерний сад на плані частини передмістя Звіринця. 1890 р.

2. Титульний аркуш рукопису І. Мартоса «Садоводство, производимое черноризцем Святой Киево-Печерской лавры Иларионом» 1826.

3. Лаврська садовина. Рукопис І. Мартоса «Садоводство, производимое черноризцем Святой Киево-Печерской лавры Иларионом» 1826.

Наталія Литвин