«Духовна культура»

Фелон «Собор архангела Михаїла» другої половини XVIІ ст.

із колекції Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»

(до 95-ліття Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»)

Дорогі друзі! Сьогодні у рубриці «Духовна культура» пропонуємо до вашої уваги фелон з гаптованою композицією «Собор архангела Михаїла» другої половини XVIІ ст. (КПЛ-Т-194; 165,0,0×136,0 см).

Пам’ятка походить із ризниці Михайлівського Золотоверхого монастиря ‒ одного з найстародавніших київських осередків чернецтва. Головний храм обителі на честь Собору Архангела Михаїла було збудовано у 1108‒1113 рр. київським князем Святополком Ізяславичем, охрещеним Михайлом. Культ архангела Михаїла прийшов до Києва з Візантії, де його вшановували як архистратига (з грец. ‒ верховний воєначальник). Згідно із біблійним текстом (Одкр. 12:7-8), Михаїл на чолі ангельських сил переміг диявола, який постав проти Бога. На українських землях архангела-воєначальника шанували як заступника війська у походах, йому молилися про допомогу у потойбічному житті та на Страшному суді. За доби козаччини архистратига Михаїла мало за свого покровителя Військо Запорозьке.

Іконографія архангела досить розмаїта. Його зображували з діяннями та без них, у образі ангела (у хітоні і гіматії) або римського воїна (у військових обладунках із оголеним мечем та вагами для праведних і грішних душ). Часом архистратига представляли з цілим Собором ангельських сил. Саме цю композицію, але у спрощеному вигляді, бачимо на опліччі фелона з колекції Заповідника (іл. 1). Вона містить у собі постаті архангелів Михаїла і Гавриїла, які тримають перед собою медальйон із образом Спаса Еммануїла, Який благословляє. Присутність інших небесних сил символізує зображення шестикрилого херувима у нижній частині композиції та фігурами двох ангелів у довгих плащах, які, на кшталт геральдичних щитоносців, фланкують центральну сцену (іл. 2). Ангельську тематику посилено зображеннями ще чотирьох херувимів, вигаптуваних по нижньому краю опліччя серед звивистих пагонів. Активне введення рослинної орнаментики до структури релігійного сюжету виказує вплив народного мистецтва. У такий спосіб відбувалося деяке «приземлення» абстрактних сакральних понять та їхнє наближення до зрозумілих фольклорних образів.

Підготувала А. Г. Варивода, к.і.н.,
провідний н.с. науково-дослідного відділу вивчення мистецької спадщини

 

Підписи до ілюстрацій:
Іл. 1. Фелон «Собор архангела Михаїла». Друга половина XVII ст. (КПЛ-Т-194).
Іл. 2. Гаптована композиція «Собор архангела Михаїла» на опліччі фелона. Фрагмент.

YouTube icon
Facebook icon