Відродженню Успенського собору – 20 років

Дорогі друзі! Ми завершуємо цикл публікацій, присвячених внутрішньому оздобленню Успенського собору. Сьогодні йтиметься про монументальні розписи відтвореного храму, виконані в стилі українського бароко.

В сучасному українському релігійному малярстві нові розписи головного лаврського храму є винятковим явищем. Виконання монументального живопису інтер’єру було розпочато 2007 р. Основні джерела історичної реконструкції системи розписів XVIII ст. – рукописи «Память, что внутр святой Великой Печерской церкви изображенно» (ІР НБУВ), а також опублікований у ХІХ ст. М. П. Істоміним скорочений варіант цих рукописів «Описание иконописи Киево-Печерской лавры». Було використано також акварельні малюнки загальних виглядів інтер’єру Успенського собору 40-х рр. ХІХ ст. академіка живопису Ф. Г. Солнцева. Копіювали також і збережені ікони барокових іконостасів Успенського собору зі збірки Національного Художнього музею України, іконостас і настінні розписи Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври 20-30-х рр. XVIII ст. З останнім храмом новий стінопис інтер’єру Успенського собору має велику кількість сюжетних і композиційних аналогій.

Вдаючись до історичної реконструкції барокового малярства, автори концепції й виконавці, безперечно, не мали на увазі буквальне «повернення до минулого». Адже творчість кожного художника індивідуальна й неповторна, і митець завжди до того є сином свого часу. Відтворена пам’ятка не може ввести відвідувача в оману щодо часу свого виконання. Перед тими, хто створював новий розпис було поставлено завдання передати власне «дух» утраченого монументального ансамблю.

Чи не «найбільш бароковим» у системі розписів є цикл великих композицій, що представляють Вселенські собори (вміщені на стінах центрального нефа й трансепта). Привертають увагу також композиції апокаліптичного характеру на склепіннях трансепта. Вони мають очевидний перегук і навіть стилістично близькі до сюжетів Троїцької церкви на теми Одкровення. Значна кількість невеликих композицій храму на старозавітні сюжети – це майже точні копії зображень Троїцької церкви. Це, зокрема, «Притча про смоківницю», «Добрий пастир», «Обітниця Господня Авраамові» тощо. Певний «станковізм» цих зображень і ретельна розробка деталей є характерними ознаками стилю лаврської малярської майстерні доби Бароко. В цих випадках майстрам нового стінопису добре вдалося «відчути» стиль мистецтва XVIII ст. Загальне керівництво живописним процесом на першому етапі здійснював В. М. Прядка. Серед виконавців стінопису зазначимо також О. І. Владимирову, В. І. Пасивенко, родину Дмитренків (Любомир, Тамара та Андрій). Під час роботи до творчого колективу приєдналися відомі митці О. В. Григоров, О. Пігарьов, А. П. Гончар, М. Стороженко, В. Горецький, В. Пятковський, В. О. Григоров, Є. Чернокозенко.

 

Список ілюстрацій

Іл. 1. Розписи склепінь центральної частини Успенського собору. Загальний вигляд. 2010-ті рр.

Іл. 2. П’ятий Вселенський собор. Розписи південної стіни трансепта Успенського собору. 2010-ті рр.

Іл. 3. Поклоніння старців і ангелів Агнцю. Розписи південного склепіння трансепта Успенського собору. 2010-ті рр.

Іл. 4. Бог Отець. Фрагмент композиції «Поклоніння старців і ангелів Агнцю». Розписи південного склепіння трансепта Успенського собору. 2010-ті рр.

Іл. 5. Старці, що поклоняються Господу. Фрагмент композиції «Поклоніння старців і ангелів Агнцю». Розписи південного склепіння трансепта Успенського собору. 2010-ті рр.

Іл. 6. Поклоніння старців і ангелів Агнцю. Розписи склепіння і південної стіни південного нефа Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври. 20-ті – 30-ті рр. XVIII ст.

Іл. 7. Перший Вселенський собор. Розписи західної стіни центрального нефа Успенського собору. 2010-ті рр.

Іл. 8. Перший Вселенський собор. Розписи західної стіни центрального нефа Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври. 20-ті – 30-ті рр. XVIII ст.

Іл. 9. Явлення Христа Дитини св. Петру Александрійському. Фрагмент композиції «Перший Вселенський собор». Пілястра західної стіни центрального нефа Троїцької надбрамної церкви. 20-ті – 30-ті рр. XVIII ст.

Іл. 10. Притча про смоківницю. Розписи у внутрішньому куті хрещатого стовпа Успенського собору. 2010-ті рр.

Іл. 11. Притча про смоківницю. Розписи у внутрішньому куті хрещатого стовпа Троїцької надбрамної церкви. 20-ті – 30-ті рр. XVIII ст.

Іл. 12. Добрий Пастир. Розписи у внутрішньому куті хрещатого стовпа Успенського собору. 2010-ті рр.

Іл. 13. Добрий Пастир. Розписи у внутрішньому куті хрещатого стовпа Троїцької надбрамної церкви. 20-ті – 30-ті. рр XVIII ст.

Іл. 14. Обітниця Господня Авраамові. Розписи у внутрішньому куті хрещатого стовпа Успенського собору. 2010-ті рр.

Іл. 15. Обітниця Господня Авраамові. Розписи у внутрішньому куті хрещатого стовпа Троїцької надбрамної церкви. 20-ті – 30-ті рр. XVIII ст.

Іл. 16. Річковий пейзаж. Розписи у внутрішньому куті хрещатого стовпа Успенського собору. 2010-ті рр.

Іл. 17. Річковий пейзаж. Фрагмент композиції «Видіння св. ап. Іоанна Богослова». Розписи південної стіни південного нефа Троїцької надбрамної церкви. 20-ті – 30-ті рр. XVIII ст.

Іл. 18. Ангели. Фрагмент композиції «Св. Трійця Новозавітна». Розписи центральної бані Успенського собору. 2010-ті рр.

Іл. 19. Ангели із знаряддями Страстей Христових. Фрагмент композиції «Св. Трійця Новозавітна» центральної вівтарної апсиди Троїцької надбрамної церкви. 20-ті – 30-ті рр. XVIII ст.

Іл. 20. Св. Трійця Новозавітна. Фрагмент. Розписи скуфії центрального купола Успенського собору. 2010-ті рр.

Іл. 21. Ісус Христос. Фрагмент композиції «Св. Трійця Новозавітна». Розписи склепіння центрального нефа Троїцької надбрамної церкви. 20-ті – 30-ті рр. XVIII ст.

Іл. 22. Бог Отець. Фрагмент композиції «Св. Трійця Новозавітна». Розписи склепіння центрального нефа Троїцької надбрамної церкви. 20-ті – 30-ті рр. XVIII ст.

YouTube icon
Facebook icon