Пропонуємо до вашої уваги черговий випуск фотопроєкту «На згадку про Києво-Печерську лавру»

Сьогодні ми завершуємо публікувати фотографії, присвячені Києво-Печерській лаврі за часів нацистської окупації (1941–1943). Перші два знімки (іл. 1-2) належать військовому фотографу Йоганнесу Хьоле, який служив у 637-й роті пропаганди шостої німецької армії, що захопила Київ. Восени 1941 року він зробив декілька десятків світлин з життя фронтового міста на кольорову плівку AGFA. Зокрема, відомі його фотографії місць масових розстрілів у Бабиному Яру, що згодом увійшли до матеріалів Нюрнберзького процесу.

Наступна серія ілюструє діяльність угорських вчених Нандора Феттіха і Дюли Ласло в музеях Києво-Печерської лаври в грудні 1941 – січні 1942 років (іл. 3-6). Відомі угорські археологи були відряджені в розпорядження «айнзатцкоманди райсхляйстера Розенберга» для вивчення і сприяння вивезенню до Німеччини археологічних колекцій колишнього Музейного містечка. Обидва вели щоденники, робили фотознімки. Н. Феттіх (1900–1971) ще до війни відвідував Радянський Союз, був особисто знайомий з колишнім директором Лаврського музею П. Курінним, відомими вченими В. Шугаєвським, В. Козловською, Н. Полонською-Василенко, архітектором І. Моргілевським. «Київський щоденник» Н. Феттіха, що є цінним історичним документом, було видано у 2004 р.

Ще одну серію знімків (іл. 9-12) зробив Герберт Ліст (1903–1975). Знаний німецький фотограф, який співпрацював з багатьма відомими виданнями, за часів Другої світової війни служив у Вермахті художником-картографом. В червні–липні 1943 року, перебуваючи у Києві, фіксував на фотоплівку будні окупованого міста. У «київській серії», що налічує більше півсотні знімків, 16 – про Києво-Печерську лавру. Завдяки їхній високій якості можна добре роздивитися стан лаврських пам’яток.

Також Лавру досить часто знімали фотографи-любителі. Пропонуємо до вашої уваги одну з таких фотографій, яку зробили угорські вояки в квітні 1943 року, про що свідчить напис на її звороті.

Києво-Печерська лавра в роки війни була в об’єктиві не лише фотографів, а й кінооператорів. Зокрема, вона потрапила у словацьку кінохроніку, присвячену візиту президента Словаччини Й. Тісо на Східний фронт. У невеликому фрагменті фільму (близько 2 хвилин) оповідається про відвідини Лаври. Тут зафіксовано останні хвилини існування храму, а також стан руїн зразу після вибуху.

Ще один невеликий сюжет, на якому можна побачити руїни Успенського собору, з 1-ї серії французького документального фільму «Нацистська наука»: два поліцаї проходять повз руїни храму. Привертає увагу акуратний штабель цегли. Це сліди «діяльності» спеціальної «розборочної команди», руками якої окупанти зруйнували значну частину пам’яток архітектури.

Наступного тижня в проєкті «На згадку про Києво-Печерську лавру» ми повернемося до міжвоєнного періоду і до вашої уваги буде запропоновано фотографії, присвячені Музею України (Збірці П. Потоцького).

 

Підписи під фотографіями:

1-2. Кольорові знімки Успенського собору. 1 жовтня 1941 р.

3. Угорські та німецькі вчені Н. Феттіх, Р. Штампфус, В. Хюле та Д. Ласло біля руїн Успенського собору. 19 грудня 1941 р.

4. Н. Феттіх та Д. Ласло серед музейних експонатів у приміщенні колишньої церкви Прпп. Антонія і Феодосія Печерських (Трапезна церква). Грудень 1941 р.

5. В. Шугаєвський, Д. Ласло, Н. Феттіх та Григор’єв розглядають золототканні речі, видобуті з-під руїн Успенського собору. 20 грудня 1941 р.

6. Угорські солдати під керівництвом Н. Феттіха дістають коштовні тканини з-під руїн собору. 8 січня 1942 р.

7. Руїни Успенського собору

8. Вид зі зруйнованого оглядового майданчика на будівлю словолитні

9. Підкупольний розпис Троїцької надбрамної церкви

10. Лаврський служитель

11-12. Угорські вояки на руїнах собору (лицьовий та зворотний бік)

13. Президент Словаччини Й. Тісо біля Успенського собору. 3 листопада 1941 р.

14. Делегація на чолі з Й. Тісо виходить з Києво-Печерської лаври. 3 листопада 1941 р.

15. Поліцаї біля руїн Успенського собору.

YouTube icon
Facebook icon