Пам’ятки козацької доби в колекції Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”

УЯВНИЙ ПОРТРЕТ ГЕТЬМАНА МАЗЕПИ З ЛАВРСЬКОЇ БІБЛІОТЕКИ

У колекції Національного заповідника “Києво-Печерська лавра” зберігається уявний портрет гетьмана Івана Мазепи кінця ХІХ ст. (КПЛ-П-134), який свідчить про те, що лаврська братія з плином часу не забувала свого опального благодійника й продовжувача справи звільнення України від московського рабства. Напис на звороті вказує, що портрет виконано в іконописній майстерні Києво-Печерської лаври: “Копія съ портрета, хранящагося въ Кіевской духовной Академіи. Писалъ Лаврской иконописной школы Спиридонъ Васильевъ Науменко 1899 года Январь”.

Зазначимо, що майже всі прижиттєві портрети гетьмана знищили після того, як 1709 р. Петро І наказав піддати анафемі ім’я “зрадника Мазепи”. Серед них і зображення “милостивого патрона святої обителі” зі стінопису Великої Печерської церкви – Успенського собору.

Взірцем для замовленого наприкінці ХІХ ст. лаврською братією образу став “Портрет напольного гетьмана”, написаний художником Іваном Нікітіним у 1720-х рр. Графічна репродукція цього твору з підписом “Мазепа” вперше з’явилась 1830 р. у 2-му виданні “Історії Малої Росії” Дмитра Бантиш-Каменського. На цьому портреті перед глядачем ніби з темряви виступає постать чоловіка зі скуйовдженим волоссям у недбало розстебнутому дорогому кунтуші. У мужньому, дещо похмурому обличчі з темними очима відчувається сильна і благородна натура людини великої енергії, вольової прямолінійної вдачі. Напружений погляд очей крізь почервонілі віки вказує на його гіркі думи. Саме з цим портретом у ХІХ ст. асоціювали Івана Мазепу і замовляли з нього численні копії.

Зображення гетьмана з конгрегаційного залу Київської духовної академії у другій половині ХІХ ст. теж скопіювали з цього портрета. А вже з нього у 1899 р. виконав копію лаврський іконописець Спиридон Науменко. Це був не єдиний уявний портрет І. Мазепи в інтер’єрах Лаври. У звіті іконописної школи за березень–травень 1899 р. зазначено: “Для лаврської бібліотеки знов скопійовано портрет Івана Мазепи”.

У ХХ ст. дослідники вилучили “Портрет напольного гетьмана” зі списку достовірних зображень Івана Мазепи. В. Кравцевич обґрунтовано атрибутував його як зображення гетьмана Павла Полуботка, з чиїм ім’ям пов’язано останній епізод відкритого протистояння Гетьманщини з Московією у відстоюванні давніх козацьких прав та вольностей. У 1723‒1724 рр. П. Полуботок перебував у казематах Петропавлівської фортеці, де І. Нікітін за дозволом Петра І відвідував в’язня. Навряд чи художник міг уявити, що в майбутньому він і сам просидить тут п’ять років.

Найдостовірнішим зображенням гетьмана Івана Мазепи на теперішній час визнано гравійований портрет, виконаний Мартіном Бернігеротом 1706 р. Хоча портрет Мазепи з лаврської бібліотеки, як виявилося, був хибним зображенням, для нас важливим є сам факт його наявності у Київській духовній академії і Києво-Печерській обителі. Він свідчить, що в церковних інституціях ХІХ – початку ХХ ст. поділяли громадський інтерес до особи великого гетьмана, правління якого є важливою віхою на історичному шляху України до незалежності.

Олена Лопухіна

Ілюстрації
1. І. М. Нікітін “Портрет напольного гетьмана”. 1720-ті рр. Полотно, олія
2. Пантелеймон Куліш. Портрет Мазепи. 1846 р. Малюнок
3. Мартін Бернігерот. Портрет гетьмана І. Мазепи. 1706 р. Гравюра на металі

YouTube icon
Facebook icon