Проект «Експонат місяця» Виставка «Тарас Шевченко і Києво-Печерська лавра»

10 березня 2020 року в рамках виставкового проекту «Експонат місяця» в інформаційно-виставковому центрі (корп. № 3) відкрито експозицію «Тарас Шевченко і Києво-Печерська лавра», присвячену вшануванню пам’яті геніального українського поета, мислителя та талановитого художника.

У літературній і мистецькій творчості Т. Шевченка вагоме місце посідала Києво-Печерська лавра – духовна святиня України, чиї реліквії згадано в його поетичних та прозових творах, а краєвиди та храми знайшли відображення в начерках і ескізах. Власні захоплення краєвидом з ганку лаврської друкарні, романтичні зустрічі, а також знайомих ченців монастиря Т. Шевченко описав у повісті «Близнецы» 1855 року, створеній ним на засланні.

З мистецьких творів Т. Шевченка, пов’язаних з Києво-Печерською лаврою, збереглися три малюнки олівцем і одна сепія. Сепію «Церква Всіх Святих Києво-Печерської лаври» Т. Шевченко намалював у 1846 році, коли разом із другом-художником М. Сажиним задумав серію творів про видатні місця Києва. На малюнку останній виконав людські постаті й поставив підпис ліворуч. Під час арешту Шевченка, аби зберегти його малюнки від вилучення і знищення, Сажин підписав деякі з них.

У 2014 році на місці, де Тарас Шевченко замальовував Всіхсвятську церкву, у Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику встановлено пам’ятний знак роботи київських скульпторів О. Сидорука та Б. Крилова.

В колекції Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника зберігається унікальна молдавська плащаниця 1561 року, яку Шевченко описував в археографічних нотатках, представлено твори художників, особисто знайомих з ним, а також зберігається низка мистецьких пам’яток Шевченкової доби – ікони, портрети, гравюри і малюнки, вироби з металу, тканин, книги і документи.

На виставці представлено список творів Т. Шевченка 1850–1870-х років із збірки Заповідника. Це – саморобний зошит, зшитий з писального паперу, з текстами віршів, написаних чорнилом у два стовпчики. У ньому переписано 12 поетичних творів, створених Шевченком з 1837 по 1847 роки. Переважно це нелегальні поезії, зокрема «Кавказ», «Сон» («У всякого своя доля»), «І мертвим, і живим і ненародженим…», «Розрита могила», «Заповіт» тощо. Деякі твори подано уривками, в інші переписувачі внесли зміни. Також вміщено вірші, авторство яких тоді приписували Шевченкові.

Списки творів Т. Г. Шевченка – це неавторські рукописи його поезій, які переписували в десятках і сотнях примірників, передавали із рук в руки. Їх виготовляли і поширювали за життя поета й після його смерті представники різних суспільних верств: від студентів до селян. Особливо активно поціновувачі поширювали в списках його безцензурні нелегальні твори, які протягом революційно-визвольної боротьби проти російського самодержавства були дієвою зброєю. Численні списки творів Шевченка відіграли важливу роль у справі видання його поетичної спадщини, часто вони були єдиним джерелом, за яким готували тексти до друку.

Також на виставці експоновані видання творів Т. Шевченка  ХІХ–ХХІ ст. із колекції Заповідника.

Twitter icon
Facebook icon
Google icon
StumbleUpon icon
Del.icio.us icon
Digg icon
LinkedIn icon
MySpace icon
Newsvine icon
Pinterest icon
Technorati icon
Yahoo! icon
e-mail icon