Лаврська Трапезна церква: вівтарна композиція Г. І. Попова

Дорогі друзі!

Сьогодні у рубриці «Мистецька спадщина» ми продовжуємо ознайомлювати вас із розписом Трапезної церкви.

У консі вівтарної апсиди Трапезної церкви живописець Г. І. Попов розмістив масштабну композицію «Божа Мати на троні з двома ангелами по боках і пристоячими прпп. Антонієм і Феодосієм Печерськими». Картину написано на золотому, подібному до мозаїки, мерехтливому тлі – тому стародавню церковну традицію вона наслідує більшою мірою, ніж інші сюжети цього живописця. Дві пари святих, звернених ликами до Богоматері, ідеально вписано у заокруглення архітектурної структури. Це стало незаперечною заслугою архітектора О. В. Щусєва: під час розмітки храму під живопис він, подібно до майстрів Візантії й Русі, взяв до уваги оптичне викривлення апсиди і продумав безпомилкову методику подолання цієї аберації.

Фігури, вільно розташовані одна від одної на відстані кроку, знайшли у виконанні Г. І. Попова той нерозривний зв’язок, що необхідний для цього  сюжету. Темно-зелена смуга позему з кущиками квітів і хмари, розтягнуті вузькими стрічками на всю довжину сцени, стали лінійною основою, що зміцнює єдність групи. Фігури печерських святих, розташовані у картині симетрично, позначають дугоподібні лінії, що плавно підіймаються вверх до символу Святого Духа.

В основі композиції лежить стародавня іконографія «Богоматері Печерської». У вівтарній декорації Трапезного храму спостерігаємо новий варіант схеми «Богоматір Печерська» – в монументальному живописі цей сюжет практично не використовували аж до самого кінця XIX століття. Передумовами для нового іконографічного варіанта можна вважати і схеми древніх візантійських композицій «Богоматері з пристоячими» в Сан Аполлінаре Нуово в Равенні (VI ст.), Базиліки Евфразія в Паренцо (VI ст.), собору Монреале в Палермо (XII ст.), собору Св. Юста в Трієсті (XII ст.).

Головну фігуру картини – Богоматір з Немовлям треба, ймовірно, розцінювати як образ, створений почасти під впливом двох «Богородиць» В. М. Васнєцова. Риси обличчя, поворот, нахил голови й край одягу, що спадає до ніг лаврський живописець Г. І. Попов бере з васнєцовського полотна для іконостасного образа Спаса на Крові, а мотив змаху обох рук Немовляти запозичує з вівтарного образа Богородиці у Володимирському соборі.

Однак у трактуванні образів преподобних Печерських Антонія і Феодосія, від тих новацій, що було знайдено у Володимирському соборі В. М. Васнєцовим, Г. І. Попов відмовляється. В. М. Васнєцов відступив від звичного  канонічного образа засновників Печерського монастиря і виробив власну іконографію. Так, його прп. Антоній Печерський обличчям нагадує персонажі російських народних казок. Незвично експресивним для православної традиції виглядає у соборі й васнєцовський образ прп. Феодосія.

Але, представляючи у своїй запрестольній композиції Трапезної церкви печерських угодників, Г. І. Попов відчував, що радикально змінювати той вигляд засновників Лаври, який сформувався у свідомості цілого ряду поколінь, було б необачно.

Відповідно до окремих художніх проявів письма, композицію «Богоматір з пристоячими» можна віднести до прояву стилістики модерну – це стало предметом безустанних пошуків головного автора проєкту декорації Трапезної О. В. Щусєва. Г. І. Попов у своїй картині комбінує ділянки живопису, щільно «заткані» візерунковим орнаментом, з вигадливо «вирізаними» і вільними від малюнка фрагментами, які на значній відстані здаються глядачеві білими плямами, на площині стіни – химерно чи випадково поєднаними із золотом сяючого тла.

Пітатєлева О. В., старший науковий співробітник

Ілюстрація

Г. І. Попов. «Божа Мати на троні з двома ангелами і пристоячими прпп. Антонієм і Феодосієм Печерськими». Трапезна церква. Вівтар. Конха апсиди. 1905 р.