Ім’я талановитого кам’яних справ майстра ХVIII ст. Степана Ковніра вшановане, зокрема, в назві одного з будинків, що оточують Соборну площу Києво-Печерської лаври. У ньому колись містилися пекарня, книжкова крамниця і келії. Тепер тут розташовано Музей історичних коштовностей України.
Чи відомо Вам, що:
з кінця 1930-х рр. приміщення Економічного корпусу (№ 7) Києво-Печерської лаври використовували як гуртожитки аспірантів і співробітників Академії наук УРСР?
Чи відомо Вам, що:
надгробок князя Костянтина Острозького у Великій церкві Києво-Печерської лаври був класичним зразком європейської поховальної ефігії доби Ренесансу?
Ми розпочинаємо цикл публікацій, що присвячено археологічним дослідженням 2021 року на території Митрополичого саду Національного заповідника «Києво-Печерська лавра». Під час міжнародного археологічного науково-практичного семінару протягом червня було досліджено частину склоробної майстерні ХІ ст. (іл. 1, 2).
Відповідно до Програми офіційного візиту, делегація Карітасу у складі президента Карітасу Європи та Австрії Міхеля Ландау, Президента Карітасу України Андрія Васьковича та новообраної Президентки Карітасу України (вступає в повноваження 2 серпня 2021 року) Тетяни Ставничої відвідала Національний заповідник «Києво-Печерська лавра».
Раді представити вашій увазі черговий випуск «Експоната місяця», який приурочений до Дня пам’яті рівноапостольного князя Київського Володимира Святославовича та Хрещення Русі.
Дві цікаві пам’ятки народного іконопису першої чверті ХІХ ст., що нині зберігаються у колекції Заповідника, в 1897 р. надійшли до Київського Церковно-археологічного музею з Оргіївського повіту Бессарабської губернії. Ця частина Молдови до 1812 р. була складником Османської імперії. Сьогодні в рубриці «Духовна культура» йтиметься про ікону «Ангел, який сковує сатану».
